способи подання і кодування інформації

Теорія інформації — вивчає властивості інформації та інформаційні процеси;

• математичне моделювання — вивчає методи обчислювальної і прикладної математики, їх застосування до досліджень у різних галузях людських знань;
• теорія штучного інтелекту — моделює способи мислення людини;
• системний аналіз — вивчає засоби підготовки й прийняття рішень;
• біоінформатика  — вивчає інформаційні процеси в біологічних системах;
• соціальна інформатика — вивчає інформаційні процеси в суспільстві;
• розробка обчислювальних систем і програмного забезпечення;
• комп’ютерна графіка, анімація, засоби мультимедіа;
• телекомунікаційні системи й мережі;

інформатизація виробництва, науки, освіти, медицини, торгівлі, промисловості, сільського господарства та інших галузей людської діяльності.
Роль інформатики в розвитку сучасного суспільства величезна. З нею пов’язаний початок принципових змін у галузі накопичення, передавання, опрацювання й використання інформації.
Постійне зростання можливостей комп’ютерної техніки, розвиток інформаційних мереж, створення нових інформаційних технологій приводять до значних змін в усіх сферах суспільства: у науці, техніці, виробництві, освіті, медицині тощо.
Ключовим поняттям інформатики як науки є абстрактне (неозначуване) поняття — інформація.
Термін «інформація» походить від латинського «іnfоrmаtіо», що означає пояснення, виклад, тлумачення. Поняття «інформація» багатозначне, належить до первісних понять інформатики. Строгого означення йому не дають, але характеризують його, перераховуючи властивості інформації.
Хоча інформація є неозначуваним, філософським поняттям, вона відіграє важливу роль у житті людини. У більшості випадків інформацію використовують для прийняття рішень.
Властивості інформації:
1) Об’єктивність. Інформація — відображення зовнішнього світу, а він існує незалежно від нашої свідомості, знань, думок та суджень про нього.
2) Достовірність. Інформація є достовірною, якщо вона відображає істинний стан справ. На основі достовірної інформації приймаються правильні рішення.
3) Повнота. Інформацію можна назвати повною, якщо її достатньо для розуміння ситуації та прийняття правильного рішення.
4) Актуальність інформації — важливість, істотність для певного часу.
5) Корисність. Ступінь корисності інформації залежить від потреб конкретних людей і від тих задач, які за допомогою здобутої інформації можна розв’язати. Корисність — це практична цінність інформації для конкретної людини.
6) Зрозумілість. Інформація повинна бути представлена в доступному для сприйняття вигляді.
Спробуємо дати означення терміну «інформація». (Відповіді учнів. Узагальнення.)
Таким чином:

• інформація — це набір відомостей про об’єкти, явища й процеси навколишнього світу;
• інформація — це відомості, знання, які ми отримуємо із зовнішнього світу або які передаються від одного об’єкта до іншого (наприклад, від одного комп’ютера до іншого);
•  інформація — це загальнонаукове поняття, яке включає обмін відомостями між людьми, між людиною й автоматичним пристроєм, між автоматичними пристроями, обмін сигналами в тваринному і у рослинному світі.